Україна

І смеркає, і світає,
День божий минає...
І знову люд потомлений
Все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день, і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить...
І не бачить, і не чує
Оглухли, не чують...
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають в тяжкі ярма,
Орють лихо, лихом засівають,
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться недолюди,
Діти юродиві!
Подивиться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!..
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля!

Приспів:
Лише одна є Україна! |
Нема іншого Дніпра! |
На світі все чуже - не наше, |
Не шукай ніде добра! | (5)

Але ж претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
Тоді б не було України,
Не було того, що в нас є,
Хоча комусь можливо хватить...
Навіщо далі буду я?..
Якщо захочеш - зрозумієш,
Але запам'ятай:
В чужому краю не шукайте,
Не питай того, чого немає!..
В своїй хаті своя правда,
І сила, і воля!

Приспів.

Борітеся! Поборите!
Вам Бог помагає!
За вас правда! За вас слава!
І воля святая!