Мова

Мова, ха-а, мова, наша мова,
Мова, ха-а, мова кольорова!..
Мова, ха-а, в ній гроза травнева,
Мова, ха-а, тиша вечорова...

Мова, наша мова — мрійнику жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти, як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе!..
Мова наша, мова — пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею плаче осінь...
Нею марять зими, нею кличе літо,
В ній криваві рими, сльози "Заповіту".

Приспів:
Мова, наша мова, мова кольорова,
В ній гроза травнева, тиша вечорова!
Мова, наша мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сила й наша совість!

Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє!
Мова, наша мова — мрійнику жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти, як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе!..

Приспів.

Речитатив:
Мова це мудрість! Мова це сила!
Мова це єдність! І Мова це красиво!
Мова це світ! Мова це бачення!
І це не просто букви,
Бо Мова має значення!
Мову ніхто не спинить!
Якщо їй рот закриють,
То замовкають люди,
Кулі летять у груди...
Мова це мудрість! Мова це сила!
Мова це єдність! І Мова це красиво!

Приспів.

Мова, ха-а!.. Мова, ха-а!..
Мова, ха-а!.. Мова, ха-а!..
Мова, наша мова!..