Це мій дім

Я тут знаю все, я тут люблю все!
І тут кожен гість щедро очі пасе,
Тут усе близьке, усе таке рідне,
Таке просте, а наче золоте і срібне.
У цьому дворі
В цій маленькій пісочниці бавився я,
Підійшли старші хлопці: Привіт, малий!
А ти хто такий? Ти з цього двору
Чи якийсь чужий?
Будьмо знайомі, тисни руку, нужбо!
Так почалася моя перша дружба.
Так почалися мої перші пригоди,
Від яких трошки користі, трошки шкоди.
Старі дерева, трансформаторна будка,
Картопля в багатті, додому хутко!
Пекар, квач, козаки-розбійники!
Ми мали часу багато, не мали годинників!

Приспів:
Це мій дім! Я живу в нім!
Тож не лізьте до мене, бо я відповім!
Це мій дім! Я живу в нім!
Тож не лізьте до мене, бо я відповім!

Ось дідова криниця, і дідова хата,
Малим тут проводив часу багато!
В ній завжди бувало повно народу,
Лавка під плотом, бузок біля входу.
Яблука, вишні, сливки, горіхи,
Сходи у льох, драбина до стріхи,
Шумують качалка та дошка бубова,
І радіоточка цілодобово.
Зранку гучно вмикався гімн,
Разом з гімном прокидався дід!
Я ж не прокидався, я далі спав,
І мав для цього достатньо підстав:
Свиней не кормив, кролям не давав,
Гострою косою не різав трав,
Читав собі, поки нікуди не кликали,
Так стрілою пролітали канікули!

Приспів.

Я з рідного двору, я з рідної хати,
Є що розповісти, і є що згадати!
І кожен сам життя своє створює,
І в кожного власна якась історія!
У рідному домі спокійно і затишно,
Мабуть, кожному варто знати, що
Яким би себе не вважав хорошим,
Не варто в чужий дім лізти непрошеним!

Приспів.