Поклик Племені

Приспів:
Я до тебе, дівчинонько,
В цей вечір прибуду!..
В цей вечір прибуду!..
Я до тебе, дівчинонько,
В цей вечір прибуду!..

З самого початку знали
Чим це закінчиться,
Бо на нашому боці були
І демони, і янголи.
Полум'я розпалене,
Яке перетворило
Вас на попіл,
Зробило з нас
Загартовану сталь!
У нас не було варіантів
Окрім як і коли
Ви пробудили цю лють!
Ви пробудили в нас
Поклик племені!

Приспів.

Тут той, хто зброю
Підіймає першим,
Першим її ж і кладе!
Ми з тих, хто
Вертається й вертає!
Кого ви не змогли
Навіть щиро ненавидіти!
І дотепер такі рідні,
Всі ви, незнайомці,
Стали бронею,
Сталевими стали,
Перетворилися
На хижаків вранці,
Коли пробудив нас
Поклик племені!
Туго затягнули мотузки,
І ми разом, не аби з ким,
Щоб рвати зло тут на шматки,
Наточили свої гострі вістря
І за своє обійстя,
За землю свою ворога в грядки,
Ґрунт, переораний залізом!
Де стрибнеш – там і злізеш,
Де зайдеш – там залишишся на вік,
І прадідівські щирі настанови
В нашій ДНК будові
Тисячами голосів у голові -
Це поклик, це клич,
Це від корені!
Незламні перед страхом
І ніким іще не скорені
Ми премо тільки вгору,
І ми для свободи створені,
Та кожен має в спомині
Поклик племені!

Приспів.