Побачення

Були ми довго в плаванні, ми довго йшли сюди,
Страждали від біди, страждали від води,
Та всі заморські гавані, які не перейди,
У серці не вкарбовують сліди!
Дозвольте вдвох з Одесою побути,
Я мушу їй чимало розказать...

Приспів:
Іду по сходах славних і розкішних,
А ескалатор полишаю в стороні,
І весь бульвар одним букетом пишним
Одеса зоряна простягує мені.
Її хода така знайома і легка,
А така усмішка збагненна,
Недарма вчило море моряка:
Одеса, наче мати, всіх чека!

Одесу кличуть мамою у всіх земних краях,
На мовах всіх, як є, на всіх материках...
Мені ж Одеса — дівчина з жаринкою в очах
І з піснею старою на вустах...
Блукали довго з нею ми край моря, —
Я стільки їй тоді наговорив...

Приспів.

Відходу час призначений - нам скаже капітан,
І вахта по місцях, і хвилі по бортах...
І хай мене, бродячого, пробачить наш Фонтан
За те, що він — все тут, а я — в морях...
Гадаєте, що я живу в Одесі?..
А це ж вона одвічно у мені...

Приспів.