Моє село. Не забудь!

Моє село - білява галичанка
Під оберегом Сторожні гори
Розкинулось привільно й величаво,
Де видолки, левади, де яри.
Не забудь!.. Не забудь
Матір, батька, всю родину!..
Не забудь!.. Не забудь
Ці стежки і ці околи!..
Не забудь!.. Не забудь
Першу вчительку і школу!..
Не забудь!.. Не забудь!..

Моє село це галицька говірка -
Скарбниця невимовної краси. -
І ллється пісня солодко і дзвінко
На всі-усі українські світи!
Не забудь!.. Не забудь!..
Не забудь батьківську мову!..
Не забудь!.. Не забудь
Пісню милу колискову!..
Не забудь!.. Не забудь!..
Передати дітям не забудь!..
Не забудь!.. Не забудь!..

Моє село у клопотах щоднини,
І так споконвіків із року в рік -
Добротним жнивом колосяться ниви,
Богатирями славний його рід.
Не забудь!.. Не забудь
Славу прадідів великих!..
Не забудь!.. Не забудь!..
І до скону, до загину!
Не забудь!.. Не забудь
Рідний край і Батьківщину!..
Не забудь!.. Не забудь!.. | (5)