Сон про Севастополь

На Севастополь падав сніг,
На місто і на кораблі.
Могло здаватись, що навік,
Що не розтане взагалі.
А сніг прогнозів не читав:
Вкривав бульвару парапет,
І пристань Графську замітав,
І Херсонес, і Фіолент...
Вінчав він щогли кораблів,
Як велетенський мирний стяг,
І український флот білів -
Біліш од вишуканих яхт...
На Севастополь падав сніг,
І засинали береги -
Всі білі, наче уві сні,
Лиш море Чорне навкруги...

Приспів:
Щезали звуки і вогні -
Лише маяк вночі не зник.
І наче світло у пітьмі,
На Севастополь падав сніг...
О, що за час! О, що за рік! -
Всуціль од неба до землі
На Севастополь падав сніг,
На місто і на кораблі...

Речитатив:
Світ недосконалий,
У ньому існує біль,
Несправедливість,
Сльози вигнанців.
Але жоден тиран,
Жодна зла воля
Не має влади
Над нашою мрією,
Нашою любов'ю,
Нашою пам'яттю.

Приспів.