Гімн села Сороківка Харківського району

На берегах річки, що зветься Роганка,
Розквітла Сороківка, як зоря світанка.
Де вітер приносить нам спогади здаля,
Тут наша основа і рідна земля.
Багато панів у селі цьому жило,
І кріпак у хаті з ними ділив тепло.
Та час їх зрівняв, і зник той панський слід,
Лиш пам'ять живе про минулий той рід.

Приспів:
Сороківка! Ти — колиска й оселя,
Ти — літопис наш, що крізь час пливе!
У твоїх джерелах — і радість, і болі,
І серце твоє для нащадків живе!

Була ти для інших центром й опорою,
Тут сільська рада працювала з добою.
Лікарня і школа стояли, як мури,
Несли знання, дарували культуру.
На честь акушерки, нашої господині,
Її пам'ять живе у кожній родині.
Це Віра Коврегіна, що радість дала,
Її іменем названо вулицю села.

Приспів.

Єднає нас всіх Роганки струмок,
Який обіймає наш рідний куток.
І в кожній родині від діда й до онука
Лунає ця пісня від кожного звука!
До Харкова курсує маршрут, що теж єднає,
Він мешканців наших щоденно вітає.
Через трасу, через поля, через дні,
До рідної Сороківки мчимо ми!

Приспів.