Там, за туманами

Тихий ранок розлив срібло по горах,
Старі дуби стоять, як варта віків.
Я залишаю біль у темних норах,
Серед німих скель і забутих снів.
Тут кожен камінь дихає спокоєм,
Тут небо п'є блакить синіх висот.
Я стаю частиною, стаю рікою,
Що вільно тече повз тіні турбот...
Вітер шепоче: Забудь про вчора...
Душа підіймається в сині гори...

Приспів:
Там, за туманами - спокій і воля,
Там, за туманами - світла доля,
Там, за туманами, де спить зоря,
Там, за туманами - віра свята!..
Там, за туманами гори говорять,
Там, за туманами ріки як море,
Шепіт трави, відлуння лісів -
Я повертаюсь у дім своїх снів!..
У дім своїх снів! У дім своїх снів!

Кров предків пульсує в кожному листі,
Я чую їх голос у шумі води...
Думки стають ясними, помисли - чисті,
Природа лікує глибокі сліди...
Могутня стихія - мій мудрий наставник,
У тиші знаходжу свій істинний храм!..
Я більше не свідок, я - світла посланник,
Що вірність дарує цим небесам!..
Вітер шепоче: Забудь про вчора...
Душа підіймається в сині гори...

Приспів.

Там, за туманами, там дім моїх снів...