Бачу променi

На самому дні у своїй війні
Бачу я маля очі мовчазні...
Так розгублені та не зіпсовані
Хоч гримить земля, бачу промені!
І мені йти на світло,
Аби все розквітло необхідно вкрай!
Чи стане тих сил крізь стіни бігти? -
Не питай!.. Чуєш, не питай!..

Приспів:
До гори спиняли йти, |
До гори збирайсь і знову йди! |
Все міняється - |
І ти забудеш образи... | (2)

Речі зібрані, течі відані
Дивні почуття нам не звідані,
Осягнути ніч, не заснути, ні,
На серцебиття ми приреченні...
І мені йти на світло,
Аби все розквітло необхідно вкрай!
Чи стане тих сил крізь стіни бігти? -
Не питай!.. Чуєш, не питай!..

Приспів.

Речитатив:
Я знаю, б'єшся вже давно,
Ти встоїш!
Двері закриті, є вікно - так пройдеш.
Казатимуть: Ні! Кричатимуть: Стій!
А ти дій мерщій, не дозволяй же їм
Торкатись мрій, торкатись твоїх мрій!..
Маєш свій шлях, свій власний вимір,
У твоїх очах всесвіт розлили,
На твоїх руках чом би не крила?
Може і плечі? Ні то вітрила!
Не зважай, нехай багато зграй,
Негайно починай, лети і не чекай!
Зроби цей крок! Все від думок!
Один ковток - і до зірок!

Приспів.

Ти забудеш образи!..