Моя мила премила премила

G
моя мила премила премила
Dm
скільки радості і неспокійного світла
G
ти випромінюєш це стає так помітно
Dm
коли вже несила
Bb
шукати хвилини і потім їх дарувати
F
від прожитих марно буває користь
Gm
якщо повернутись де колись вже була ти
Dm
а натомість
Bb
я таки зможу довідатись вірити або
Am
знати що у світі є тільки нас двоє
Gm
читаючи з класики хіба Кобо Абе
Dm
та Кіндзабуро Ое

моя мила премила премила
заглядаєш у дзеркало в наше майбутнє
поглядом можливо трохи відсутнім
бо все набридло

білою пелюсткою квітки сакури
загубишся ти у вічності літа
коли всю темряву філософії Сартра
не прояснити

а я складаю свої думки в орігамі
вони перестають поміщатись в кишені
життя вимальовується як орнамент
і справа не в мені

моя мила премила премила
моя мила премила премила
моя мила премила премила