Пречисті голоси

Пречисті голоси у довгих коридорах
Молитви і ще й в слух проказують.
То модонни годин одягаються в біле,
То модонни годин поспішають
До свого годинникового почаяння,
Щоб засвітити удосвіта
Замість свічок під іконами,
Щоб засвітити удосвіта
Замість свічок під іконами сніг...

Од вікна і до ставу над сади і сліди
Проспівало лютаве із очима води.
Буде сана мосанна у майбутній зимі
І слова словосяйні, що надійдуть самі.
Вже і сніг засвітив мадонни годин
І слід залишили один...
Побіжу по ньому з рушницею,
Обернеться рушниця на палицю,
Сліди заведуть у високе жито,
Буде жито поволі меншати,
А серед жита новорічна ялинка,
І я біля неї маленький...

Татку, а троє дерев – це вже ліс?
Татку, а троє дерев – це вже ліс?
Татку, а троє дерев – це вже ліс?..

Не відаю - де, не відаю - звідки,
Годинник солом'яний, вітер стрілки полонив.
Затихло під снігом ім'я стерні,
Хочу тебе забути...
Затихло ім'я ріллі,
Хочу тебе любити!
Вітер зім'яту траву випрямляє,
Трава випрямляється і все пробачає нам...
Дзвонять дзвони |
В мурашиних порожніх церковцях |
До найчистішої сповіді. | (4)

А ти на високій горі, |
Звідки сонце видно опівночі. | (2)

Оглядаєш саме у тоненькій крижинці.
А ти на високій горі... | (2)

Насниться тобі чиста вода,
Повертайся, лети в літаку,
Щоб повторити шлях зозулі
Від первоспіву аж до оніміння.
Гляди згори в порожні гнізда,
Повернися раніше світла,
Раніше вирію і раніше свого голосу.
Увійди до хати мовчки... | (3)