Майстер з мiста Hameln

Сходив день за росою,
Зводив наново світ.
З-за далекого обрію
Мандрував сивий дід.
Дід був справний музика.
Мав дід тисячу літ.
З-за безхмарного обрію
Мандрував дід на схід.

Сіяв сон, наче білий льон,
Старий Гамельн.
Білий льон, рясно кровію
Помережаний.

Співав півень совою.
Танцював мертвий щур.
Над блакитною церквою
Панував жовтий мур.

Віє сміх, засинає гріх,
Сивий майстре, грай!
Звесели грою власною
Дивний наш край.

Повні чекання на твою гру,
Наче то божий глас.
На таку справу, пане-музико,
Деякий є ще час.

I коли крізь могили,
Крізь репнуті бані
Ти підійдеш до міста, тобі браму
Відімкне Чорна пані.

Сіяв сон, наче білий льон,
Старий Гамельн.
Білий льон, рясно кровію
Помережаний.

Повні чекання на твою гру,
Наче то божий глас.
На таку справу, пане-музико,
Деякий є ще час.

Стояла пані з косою.
У пані очі, як сніг.
З-за примарного обрію
Дибав дід, та не встиг...
Стояла пані...