Міський бог Ерос

Сіндбадові нащадки
Із шовків тонких школярок ваблять грою.
Ніч перша: ти - Шехиризада.
Чорна кава, Панасонік,
Ось поєднуються троє.
Б'ють білі струми:
Диги-ди-бум-бум-бум.
У твоє відкрите тіло, ти стогнеш,
Ти ковтаєш ніч невміло.

У лабіринт кохання входять підлітки сяйливі
Їх очі злі, то срібні урила самогубці,
Їх волосся в теплій зливі.
Магнітофони час накручують,
В постелі шелестять тіла,
Літають в літії ефимерні відображення,
Дівчата, перси, стегна соковиті.

Той лабіринт у небесах,
У снах, дзвінках, очах, алеях і під'їздах.
Жіноче тіло вспомочіле і палке,
Пахке, звеніле тіло міста.
Очиці жовті сфінкса,
Сини диявола примружені за нами чатують,
А душі палять
І тікають наші душі кажанами.

В кишенях темних попеліють
Президенти паперові,
Скипають вина, вибухає скло,
У парках запах крові.
Гвалтівники - коти підступні
Зачаїлися з ножами-пазурами.
Закохані злітають,
Між деревами їх кришталеві храми.

Сіндбадові нащадки
Із шовків тонких школярок ваблять грою.
А ти - Шехиризада.
Чорна кава, Панасонік,
Ось поєднуються троє.
Б'ють білі струми:
Диги-ди-бум-бум-бум.
У твоє відкрите тіло, ти стогнеш,
Ти ковтаєш ніч невміло...