Зозуля

Ой, літала зозуленька
Та й по всьому світі,
Все шукала "батьків добрих",
Де б підкинуть діти.
Потихенько підкралася,
В гніздечко поклала,
Де м'якенько й мати добра
Діток доглядати.

Приспів:
Гей! Гей! Гей! Гей! Гей! Гей!
Де наша мати? Хто ми такі?
Без роду, без імені, самотні та чужі.
В нас нема щастя, нам долі нема: |
Це - наше прокляття! Чия це вина? | (2)

Та й чекала зозуленька,
Як виростуть діти,
Будуть її шанувати,
Як матір любити.

Приспів.

Виростали зозулята,
Почали кувати,
Та не рідній матусенці
Дяку віддавати.
Тепер плаче зозуленька-
Як любов вернути,
Діточок тих, що кинула,
Як їх пригорнути.
Так безбатченки й понині
По світі блукають,
Діток, як навчила мати,
Чужим підкидають.
І долю проклинають...
І долю проклинають...

Приспів.