Never Give Up

Один пацан, був собі, собі жив,
Весь час ріс в торчах, гуляв і тусив.
Не робив ніколи зла, але й добра не робив,
Бив байдики з друзями і вживав що хотів.
Півдня всю ніч, тусовки, клуби,
Вогонь і вода та мідні труби.
Сам по собі він був, далеко не кал,
Ходив регулярно і не марно в спортзал.
Ідеал дівчат, слідкував за собою,
І не думали дівчата при ньому головою.
В пацана основна виробилась звичка:
Міняти дівчат, як рукавички,
Точніше, як носки - день носив, потім скинув,
Серце на шматки в прекрасної половини.
Та якось в дружбанів він прийняв грам сто -
І ДТП на дорозі, пацан розбився в авто.

Приспів:
Хочеться жити - живи,
Тягне померти - вмирай,
В кожного своє пекло,
В кожного свій рай.
Завтрашній день
Упіймає в клітку -
Ттікай, не тікай,
Never gіve up,
Never sorry,
Never cry...

Пульсу не було, відкачали – так повезло,
5 палата, плаче мама, тато.
І тут п'яний лікар, переплутав ліки,
Вколов якусь шнягу, пацан закрив повіки.
Зупинилося серце, обличчя зблідло,
Темний тунель і в кінці - світло.
За світлом туман і голос нізвідки:
Ти приїхав, пацан. На добраніч, дітки.
Ти тратив життя на себе самого,
Не просив нічого, та й не давав нічого.
Туман у житті. Твій вирок - на грані,
Будь вічно самотній у цьому тумані.
І пацан із жахом закричав щосили,
Свідомість ревіла у пошуках тіла.
З'явився пульс. Виграно бій.
На щоках сльози. Пацан живий!

Приспів. (3)

Хочеться жити - бери і живи!
Тягне померти - давай, помирай...
Кожного з нас знайде своє пекло,
Кожного з нас відшукає свій рай.
Завтрашній день упіймає у клітку,
Хочеш, не хочеш, тікай, не тікай.
Never gіve up, never sorry, never cry...