Перманентна

Старався я, та все так само,
Хотів я щось, та все одно
Дерева вгору пнуть гілками
І все так само, як було...
Я мрію мав і далі маю
Й весь час я бачу те саме:
Знов впаде дощ, знов вийде сонце,
Завжди так було й так буде!..

Це небо тут відколи бачу,
Відколи чую, тут цей грім,
Коли ж навчився рахувати,
Відтоді в тижні днів є сім.
Та десь між мрій живе надія,
Відколи знаю я себе,
Що може так було не завжди
І може буде так не все!..

Я роблю щось та все так само,
Так хочу щось та все одно
Гілки до неба пруться вперто
І все так само, як було!..