Відповідь

О, так, я знаю, нам не до лиця
З мечем в руці і з блискавками гніву,
Військовим кроком, з поглядом ловця,
Іти завзято крізь вогонь і зливу.

Ми ж ваша пристань – тиха і ясна,
Де кораблями – ваші збиті крила.
Не Лев, а Діва – наш відвічний знак.
Не гнів, а ніжність – наша вічна сила.

Та ледве з ваших ослабілих рук
Сповзає зброя ворогам під ноги,
Співає ніжність легендарний крук –
Жорстокий демон бою й перемоги.

І рвуться пальці – довгі і стрункі,
Роздерти звички, як старі котари,
Щоб взяти зброю з вашої руки
І вдарить твердо – там, де треба вдарить.

Та тільки меч, блискучий і дзвінкий,
Відчує знову ваш рішучий дотик, –
Нам Час розгорне звиклі сторінки:
Любов і пристрасть... Ніжність і турботи...