Майже переклад з провансальської

Я - лицар і поет, не схожий на ханигу,
Я не служу чужому королю!
У відблиску меча читаю древню книгу
І даму серця здалека люблю!
І хоч у мене приятелі щирі,
Але я знаю, що таке любов,
І не хвалюся друзям у трактирі,
Як я заліз до неї у альков!

А наш король, а ми, його васали,
А чорт візьми, я- теж його васал.
Усі йому вже оди написали,
Лиш я йому ще оди не писав...
І хоч живу я з королем не в мирі,
Бо не люблю присвячувати од,
Я друзям не підморгую в трактирі –
Мовляв, який король наш ідіот!

Мене куплять і спродувать не раджу,
Моя душа не ходить на базар.
А не клянусь, тому що я не зраджу,
І вже не раз це в битвах доказав.
І хоч на світі сторони чотири,
Я так живу, бо я цей край люблю!
І не боюсь донощиків в трактирі,
Бо все кажу у вічі королю!