Любиш

На світанку молитви дівочі
Не спали, Бога шукали,
В квітів питали: Чом роса на очах?
Чом милий, чом милий вчах?
Раніше він ті квіти заплітав у скроні,
Тепер сплетіння під землею,
Там його долоні, а мовчання знало,
Серце леді ледь кричало...
Вона хотіла не одне горнятко чаю
Для нього заварити, знала, що кохає
Настрій бурі їй передався,
Коли маяк її долі зламався...

Приспів:
Любиш! Любиш!
В пам'яті завжди! Зажди!
Переболить!
Знаю, серце кипить,
Прийде той день - Бог воскресить!
Неначе море ти,
А він - твій вічний берег,
В обійми впіймав, але не знав,
Що часу обмаль мав...

І надвечір молитви дівочі
Не спали, в небо листи про любов
Лиш писали безліч,
І не хвилин Бог дарував тисячі годин,
Коли вони могли бавитись, як діти,
Босоніж по траві,
Від щастя не могли всидіти.
А то все минуло, наче того і не було,
В дівочім серці та любов жевріє вічно,
І не кажи, що то не правда, не логічно,
Він заплющив очі, вона відкрила
Своє серце для неба, бо хоче дива!..

Приспів.

Людське море,
Тисячі, сотні зіниць,
В небо дивляться очі
Та вмить серце тремтіти не стало,
Цього життя нам усім мало!..

Приспів.