Вітер з Січі

Вітер з Січі приніс крізь віки
Чорний дим...
Вітер говорить, що курінь згорів
І шана нащадків - Разом з ним...

Вітер говорить: відродиться Січ,
Зрощена наново в наших бентежних серцях
Тільки там, де зараз тліє прах!

Ті, що поснули в січневій імлі,
Нам передали у спадок малиновий стяг!
Стяг майорить, та він надто тяжкий,
Бо ще гояться рани на наших руках!

Слава Україні! Героям слава!
Рветься із мене в обличчя прийдешньому крик,
Віру полеглих не зрадиш ніяк!
Віра полеглих залишиться з нами повік!

Те, в що закохані наші діди,
Зникло назавжди і мовчки гниє в рогозах,
Все, що накрила вода - не повернеш ніколи
І тільки насниться у морочних снах...

Шана і віра, що в кожного є,
Шепотом має тремтіти на наших вустах!
Вітер сказав, що ми зможемо все
Лиш, коли назавжди стліє страх!..