Кохайтесь, чорнобриві!..

Кохайтесь чорнобриві!..

Мені тринадцятий минало,
То та сама пора,
Коли футболу вже замало,
Тіло каже: Пора!
І тут знайшлася кобіта,
Правда, не з нашого краю,
Я чесно такого не знав,
Просто в процесі таке не питають.
На другий день тоді
З радостія привів її,
Ну і питаюся в мами:
Мамо, кажи, як вона тобі?
А мама каже, як Шевченко:
Бережи тебе, Боже!
Кохайся, чорнобривий,
Та пам'ятай, з ким не можна!

Приспів:
Не ведися та й на чужі казки,
Пам'ятай, що то є не твоє!
Як собі постелиш, ой,
Так і ляжеш ти,
Та дивися хто з тобою!
Кохайтесь чорнобриві!..
Кохайтесь чорнобриві!..

Десь десять років пройшло,
Було історій не мало,
То є гастрольне життя,
І в ньому всяке бувало,
Ясен раз у раз скрипів,
Аж в очах потемніло,
Гомоніла Україна,
Довго гомоніла...
І тут затягує знов
Е-нна родина з сусіднього краю,
Дивлюся, ніби дівчина,
А у очах пекло палає.
Та хмари розійшлися
І Господь сказав із неба:
Кохайся, чорнобривий,
Та пам'ятай, з ким не треба!

Приспів.

Ще треті півні не співали,
Сниться мені сон,
Ніби одружений я,
Є хата є балкон,
Моя дружина - красуня,
Любить мене, поважає,
Ми не знаємо горя,
Та і біди ми не знаєм.
І тут підходить старший син
І каже: Слухай, тату,
Там у сусідньому краї
Є непогані дівчата!
Я перебив на півслові
І кажу: Слухай, сину,
Кохайся, чорнобривий,
Тільки в межах України!

Приспів.

Кохайтесь чорнобриві!..
Кохайтесь чорнобриві!..