Не зупиняй ходи!

Неспинний всесвіт, молитви, плач, сміх,
Де опинились залишки свідомості...
На стінах бруд, цвіт,
Що полишив слід, і непомітно зник...
А і правда, скільки неба наді мною?
Скільки треба, щоб прожити?
Треба крила, як в птаха!
Зрозуміти, ніби, треба щось творити,
Щось любити, увесь безлад пережити,
Хто така? Ой, Боже, хто ж ти така?..
І як же твоє ім'я?..
За свій шлях сплати життя!..

Приспів:
Ти один такий в одинокій грі,
Ти тут, щоб пройти свій власний шлях!
Назад не озирайся, хоч далі буде важко
Не зупиняй своєї ти ходи!
Закохана душа блукає по планеті,
Створена, щоб зупинити час,
З оманою змагайся, свій розум не втрачай,
І з мрією вперед ти по життю йдучи гори!

В руках увесь світ, зусилля, кров, піт,
Гіркі й солодкі пережиті миті часу
На гребні хвилі жахливі й милі
Життя береги...
Як то кажуть, те, що буде не змінити,
Так і буде, точно буде, кажуть люди,
Ой, дарма! Словом "Доля" називають,
З нею люди в ігри грають:
Чи так буде? Чи не буде?
Хто така? Ой, Боже, хто ж ти така?..
І як же твоє ім'я?..
За свій шлях сплати життя!..

Приспів.