Королева

Погляд вниз, твій каприз,
Його істерика...
Кожен звук, дотик рук,
Але манери так схожі
На ноти швидкого набору,
Як тепер вилізти
З його мінору?..
Душу рятуй! Перебинтуй!
І підборіддя вище!
Ти як туман, безмежна
Там, де править тиша...
Дівчинка сильна крізь
Досвід за двадцять,
Та зараз ці цифри
Нічого не значать, бо

Приспів:
Коли подруги казали: Королева! |
Поза очі називали тебе: Стерво! |
Приміряли ту корону кришталеву, |
А ти бачила холодну металеву... | (2)

Кориці в каву більше,
Четвер чи середа - раділи,
Що не пише тобі твоя біда.
Розмови летіли, дерева жовтіли,
Ти так залишатись одна
Не хотіла, стояла та сіла...
Зранку робота, салони, шопінг,
Дівчинка-авторитет...
Помада червона приховує,
Хто вона... Тільки єдиний
Паркет рахує на собі
Щовечора дівчинки сльози...
Розтанула дама
На мокрій підлозі...

Приспів.