Отрута

Приспів:
Я загубив дорогу до мрій, |
Куди ведуть мої ноги... |
Невидима отрута в мені |
Від рутини й тривоги... | (2)

Вже не пам'ятаю всього
Того, чого я хотів.
Знову розчинятись, ніби
Хвилями на заході.
Знаєш, я не в захваті
Від того, що дах злетів!
Світ, який для мене,
Був Галактика, став нічим...
Не злічити нервових
Клітин, які зникли...
Ноги звикли дворами
Іти такими тихими,
Де лунає знайомий мотив
І теплий вітер,
Ми там відвикли мріяти
І вже звикли так жити...

Приспів.

Течія несе думки,
Я за ними плентаюсь,
Під ногами лід тонкий,
Хто проклав мій рейс тут?..
Де шукати сенс тут?
Просто немає сенсу...
Видно мої мрії летіли
Гукати весну...
Знову напевно наплутав,
Ти проти, а де отрута?..
Ковбасить, як на батуті,
На базі ті самі люди...
Йти кілометри і фути
Просто, щоб бути почутим,
Босим не дуже пасує,
Кроси для того і взуті!..

Приспів.