Велетні

Я бачу велетнів, що небо б'ють, як дитя мале,
Я бачу селища дивні, що повні дивних людей,
Я бачу тих, хто не встиг тихо піти лісом
Та знайти, хто вони є?.. Хто вони є!..

Що?.. Що каже тобі?.. Що тиша каже тобі?.. | (4)

Голос мій тихий м'якою ковдрою вкриє твій розум,
Голову згубиш, ти зовсім згубиш себе...
Я бачу тих, хто не встиг тихо піти лісом
Та знайти, хто вони є?.. Хто вони є!..
Що каже тобі тиша?.. Що бачиш ти у темряві?..

Ті, хто не встиг до мене дійти, |
Йдіть до мене, йдіть, діти мої!.. |
Знову та знову то так... | (3)

Я чую шепіт, це темрява ледве стримує регіт,
Я чую спів розчарування моїх любих химер,
Я бачу все, що ти залишив, вкрите
Димом та багряним вогнем...
Голос мій тихий м'якою ковдрою вкриє твій розум,
Голову згубиш, ти зовсім згубиш себе...
Я бачу все, що ти залишив, вкрите
Димом та багряним вогнем...

Що?.. Що каже тобі?.. Що тиша каже тобі?..
Що каже тобі тиша?.. Що бачиш ти у темряві?..

Ті, хто не встиг до мене дійти, |
Йдіть до мене, йдіть, діти мої!.. |
Знову та знову то так... | (3)

Ті, хто не встиг до мене дійти,
Йдіть до мене, йдіть, діти мої!..
Ті, хто не встиг до мене дійти, |
Йдіть до мене, йдіть, діти мої!.. |
Знову та знову то так... | (2)

Ті, хто не встиг до мене дійти, |
Йдіть до мене, йдіть, діти мої!.. | (8)

Знову та знову то так... | (3)

Що?.. Що каже тобі?.. Що тиша каже тобі?.. | (4)