Доля-ниточка

Ти тягнися та не рвися, доле-ниточко,
Серце - кліточка, а в ній та,
Що тріпоче, заливає співом літечко,
Хтиве літечко на устах...
По дорозі подорожником стелитимусь,
Очі - привиди, обрій зблід,
А чекання безустанно полинитиме,
Болем виведе в ясен світ...

Приспів:
А душа, мов рана,
Дно переблизнене,
Переоране, пересіяне.
І заповнюється сном
Мить замулена,
Незамолена, перемелена...
І ні вітру від розмов,
Бо ні слова про любов...
Тільки музика німа,
Бо все те, чого нема,
Таки було...

Чи зостану та розтану в небі птахою?
Крила змахами ріжуть край...
Послужу я Божій Волі вістрям й плахою,
Пекла жахами, пальцем в рай.
Не губи мене, бо я прийду провиною,
Слово - бритвою перейде,
А посіяна любов зросте причинною
І молитвою розцвіте...

Приспів.