Живи й кричи

Вони казали:
Мовчи й терпи.
Живи між своїми вовками.
І, що тобі дикі степи,
Як ґрунту нема під ногами?..

Казали, що жити не треба,
Достатньо лише існувати.
І, що те широке небо,
Якщо ти не вмієш літати?..
Казали, що всі люди  хтиві,
Що всіх давно приручили,
І , що ті високі  хвилі,
Як плавати не навчили?..
Високі хвилі... Дикі степи...

Приспів:
Живи й кричи!
Ти - горда могутня людина!
Всі твої ті дикі степи,
Ти пристрасті й волі дитина!
І всі вони
Хай стануть тихим білим шумом.
Ти виткана з волі і гонору,
Гордо тримай свою голову!

Казали про значимість літер,
Казали впрягатись у ярма.
І, що той могутній вітер,
Якщо ти не важиш ні грама?..
Мовчки сидівши, поволі
Затуляв свої вуха...
Цікаво, що сталось із тими
Хто їх уважно слухав?..

Високі хвилі, всі вони твої,
Дикі степи, всі вони твої!
Геть кайдани від брехливих слів,
Могутній вітер тобі навздогін.
Високі хвилі, всі вони твої,
Дикі степи, всі вони твої!
Геть кайдани від брехливих слів!

Приспів.