Дощ у душі

Дощ у душі, краплини тебе,
Мов день без небес,
Він видихся весь у вірші...
Спогадів дим, очей глибина
Прозора без дна
Приходить у снах в холоди...
Руки твої, ця музика ласк,
У нотах тепла
Такою була мова їх...
Дотику струм до скусаних губ
Я згадую гру,
Гітару стару спрагу струн...
Зіграй мені блюз у дощі...

Там від вина спокуса в крові,
У видихах свіч
Дві тіні і ніч, розрада на трьох
В причині тривог...
Пий до дна, дощ у душі,
А світла на ґніт,
Думки у вогні,
Про серце мені розкажіть
Серця поріг, освячення сліз,
Відчуження ліс,
Плачі журавлів і доріг...
Солодко там, де усмішка спить,
Натхнення летить,
І знову на ти висота...
Зіграй мені блюз у дощі...

Стисну в кулак усе, що було,
Що в небо вело,
Вітрам всім на зло цвіло-відцвіло,
Росло-поросло, мить – зола...
Де ти тепер, утіхо моя?..
У світлих краях,
Де пухом земля, де етер...
Зіграй мені блюз у дощі...
У дощі... У душі...