Запроси мене

Вона стояла довго в напівтемряві,
Він рухався так плавно в сяйві, наче Бог,
Ближчали очі, але, мала, не ревіть,
Адже ця пісня буде грати для них двох.
Вона для нього зірка недосяжна є,
Хотів би так зігрітися її теплом,
Але навколо всі, немов присяжні їм,
Тож він має зробити крок усім на зло!
Собі на зло і їй на зло!
Чому комусь сміливим бути повезло?
Чому вона не вірить, що одна така?
Чому мріє розтанути в його руках?
Так хочеться, щоб музика ця грала вічно!
І щезла відстань та, що є між ними,
Щоб біт з'єднав два подихи цією ніччю
І їх поглинув в себе танцю вимір!

Приспів:
Запроси мене, запроси мене! |
Я - одна зоря серед цих Венер! |
Запроси мене, доки час ще є, |
Серед всіх імен обери моє! | (2)

Є очі добрі та не хоробрі,
Роки юнацькі летять за обрій...
Чого боятись? Чого чекати?
Поглянь у очі, поклич на танець
Тоді, коли навколо зникне світло,
І душі відлетять далеко в небуття...
Чиїсь нові серця з'єднає літо
В танець довжиною у життя!..
Нехай пісня лунає, щоб залишився час,
І у танці зізнання пролунало не раз!..

Приспів.