Марко Поло

О, Марко, Марко, Марко Поло,
Говорили всі, що ти - брехло.
О, Марко, Марко, Марко Поло,
Так непереливки тобі було.
Що вдієш, так гадають завше
Самі завзяті брехуни,
Гадають: тішаться, збрехавши,
Так само інші, як вони.

Бидло й жлоби ж бо
Не вірять нікому.
У всім новому вони
Проти них бачать "змову".

Тепер такі не вірять в космос,
В короновіруси також,
А дехто каже: Земля плоска
І створив колись усіх нас Бог.
І марафон їм дивитись не треба.
Я не дивлюся, але знаю,
Що там усе брешуть.

Натомість дивляться лиш блоги,
Це ж не влада, вони "наші, свої".
Бо будь-яка їм влада - ворог
І всі успішні "багатії".

І вся наука - брехня цілковита.
Засіб ученим отим ласо їсти і пити.

О, Марко, Марко, Марко Поло,
Як не вірили б лише тобі.
Невір'я жлобського такого
В нас не бракує, далебі...