Немає сил

Відключіть мене від мережі,
Там забагато інформації.
Я знову на межі,
Минаю третю трансформацію,
Шукаю, де реальність,
А де плід моєї травми,
Ватою й бинтами знов тампую
Тріщини у своїй дамбі.
Задаю питання,
Але всі вони до себе:
Шо таке нормально?
І які в душі потреби?
Світити заревом на твоєму
Обрії, минаючи тенета,
Бути кимось - образом
Із трьох портретів...

Приспів:
Я більше не маю сил
Бігти від дощу і злив...
Загаси мене, засип землею, -
Я лиш проросту в нову ідею!..
Я більше не маю сил
Бігти від дощу і злив...
Спопели мене вогнем і градом, -
Я лиш проросту у новий задум!..

Відключіть мої думки -
Там вже давно немає рації,
Закопую себе,
Сиджу й чекаю на овації,
І всі мої страхи мені
Між пальцями і я крізь них...
Задаю питання собі знову:
Хто я?.. Звідки це питання?
І звідки ця втома?
Жити палаючи чи тліти неживим...
Я!.. Я!.. Я!..

Приспів.

У новий задум!.. Задум!..

Приспів.