Плаче хлопчик

Приспів:
Плаче хлопчик: |
Ой, як гірко! |
За поезію п'ятірка. |
Боже, чом такі сумні |
Наші іграшки земні? | (2)

Життя цікаве, як океанський
Пляж після дощу,
Я дивлюся на це у грудні
І тішуся, аж пищу.
Мені сорок один, я - тіп
І пів години тому я плакав.
Не захлинався від плачу,
Але сльози текли і крапали.
Не пам'ятаю через що,
Але пам'ятаю, шо я подумав:
Шо плакати це класно,
І шо... я це люблю,
Бо попри всю розкішницю,
Яка несеться у світі,
Поруч зі мною мої батьки,
Дружина і діти, і часом
Всі вони напряжні і разом,
І окремо, але живі й здорові
І це благословення більше,
Ніж ця проблема.
Побут засмоктує, фокус
Зміщується на несуттєве,
Куди увага - туди й енергія,
А хотілось би на шось життєве.
Знайома каже, шо в мого тата
Очі, як в її тата, і їй складно,
Бо в очі свого вона
Не дивилась вже три роки...
В такі моменти згадую:
Треба не нарікати, а цінувати
Одні з тих найпростіших
Та водночас найважливіших уроків!..

Приспів.

Там звідки я родом біда,
Там люди гартуються смертю,
Але доки вони живі,
То прекрасні в тому що вперті,
Саме зараз, не колись,
Бо колись було інакше:
Надто багато несправного,
Нав'язаного, море фальші,
Але життя не просто триває,
Воно змінює нас всіх.
Настане час - і там, де зараз
Чути плач, там буде сміх!
Настане час, коли страждання
Залишаться лише в минулому,
А тут і зараз станемо тими,
Ким ще не були ми:
Сильнішими, ніж знали ми
Й більшими, ніж ми вірили.
Людей цінуватимемо там,
Де раніше лиш міряли.
Життя цінуватимемо там,
Де раніше лиш плакали,
А, там де було темно,
Палатимуть вічні факели
Свідомості і усвідомленості,
Справжньої, щирої,
Де братики наші тверді,
Наче камні Памфіри,
Де сестрички наші м'які,
Як водичка під Кримом,
А Дух наш загартований
Вічним вогнем,
А не минущим димом!..

Приспів.