Тікай

Приспів:
Я просто говорив. Каже:
Ти щось собі придумала і плачеш,
А потім на подушку мокру ляжеш,
І треком цим у сторісах покажеш,
Як він просто говорив. Каже:
Ти щось собі придумала.

Хвилинам спасіння вже місця немає
Для нас двох по суті.
Хвилину мовчиш, а хвилину
Кидаєш на мене промови паскудні.
Хвилину чи день, чи годину, чи рік -
Мені, бачиш, вже байдуже стало.
Тобі, коли поруч немає мене, з нею
Тих хвилин дуже замало...
Та тільки ти спитаєш,
Що там на роботі,
Він хутко комусь набирає
На автопілоті,
І ти в такому шоці
Кажеш: Винен соціум.
Та в нього на губах
Світився блиск на сонці.

Приспів.

Мила, яй-яй!
Мила!.. Мила, яй-яй!
Тікай! Тікай! Тікай-яй!

А осінь якось у свій спосіб
У цім хаосі
Тебе забути просить.
Я вже звикла, наша іскра зникла,
Я переконуюся вкотре:
Тобі ноша завелика наша...
Рідненький,
Ну ми й заварили каші,
Давай окремо будем,
Тож удачі! Мені так точно
Стане легше й краще!

Приспів. (2)

Мила, яй-яй!
Мила!.. Мила, яй-яй!
Тікай! Тікай! Тікай-яй!