Себе не берегла

Я всім дарувала світло,
Хто просив, хто й не просив.
Завжди для всіх була відкрита,
Там, де хтось давно згасив...
Вони казали: Ти сильна!
А я мовчала в ту мить,
Бо кожна моя посмішка -
То шрам, що більше не болить!..

Приспів:
Я любила всіх,
А себе не берегла!..
Обіймала світ,
Хоч сама була одна...
Говорила: Все окей,
Поки серце рвалось із грудей...
Я любила всіх,
Для людей на сміх...

Рятувала їхні душі,
Свою ховала в пітьмі,
Скільки раз казала, буде,
Та ходила знов по дні...
Хтось ішов, а хтось вертався,
Та ніхто не залишав
Те тепло, що віддавала,
Залишився тільки шрам...

Приспів.

І тепер я вчусь
Бути перш за все собою,
Не спасаю всіх,
Бо не хочу бути героєм
У чужому серіалі!..
Впевнено крокую далі!..

Я любила всіх,
Та себе не берегла!..
Більше не молюсь
За чужі пусті слова!..
Я - не тінь, не чиясь мрія,
Я - тепер своя стихія!
Я любила всіх,
Та прийшла пора любити себе,
Бо я теж жива!..