Тіні на стінах

Там, за вікном, холодний світанок,
Вітер зі стін зриває плакати.
Місто завмерло і знову чекає —
Хто перший із нас навчиться мовчати?
Ми йшли крізь байдужий світ,
Ми в ньому шукали відповіді.
Та кожен день був, як фільм,
В якому ролі давно розписані.

Приспів:
На сірих стінах танцюють тіні...
Ніхто не знає, чия це гра.
Ми ще живі, ми ще на лінії,
А що там завтра? Лише імла...

Вітер розносить без сенсу слова,
Та їх вже давно ніхто не слухає.
Ми збудували бетонні міста,
В яких життя безглуздо заплутане.
Сонце вмирає десь за дахами,
А нам знову світанок чекати.
Всі слова розкришились шматками,
Бо легше мовчати, аніж кричати.

Приспів.

Знов вулиці покличуть нас
Піти в ніч, не знаючи куди.
Я шукаю між рядками слова,
Які давно загубились в мені.

Приспів.

Ми ще живі, ми — на лінії,
Шукаємо навпомацки живих,
Але натикаємося лише на тіні...