А вітер-брат співа пісні

Заходжу в ліс, як в давній храм,
Де тиша ходить по слідах,
Де мох зелений, наче оксамит,
Ховає відгомін століть.
І пахне глицею й корою,
І сонця промінь над тобою
Крізь листя падає, як знак,
Що тут усе не просто так.
І кожен шелест, кожен рух —
Це лісу незбагненний дух!..

Приспів:
А вітер-брат співа пісні,
Що загубились в давнині,
Несе крізь простір голоси
Забутої колись краси.
Тут вітер-провідник співає
І таємниці розкриває,
І серце тут завмре на мить,
Щоб знову вчитися, як жить.

Стоїть старий, могутній дуб,
Йому не лік весіль і згуб.
Тримає небо на плечах,
І мудрість світиться в очах.
В його корі — сліди століть
І мова, що її не вчить
Ніхто у школі, та вона
До самого сягає дна.
І треба просто зупинитись,
Щоб в тиші істини напитись!..

Приспів. (2)

А вітер-брат співа пісні...