Осінь

Епізоди міняються, а з ними країни,
Роки плинуть невпинно, а з ними життя...
Люди вічно чогось досягати повинні,
Всі до чогось прагнуть без спочину й кінця.
Кожна крапка це відлік на ниточці часу.
Кожен подих це досвід і цінний урок.
Кожна мить це досягнення свіжої фази.
Кожен день це можливість зробити свій крок.
І куди веде дорога, що ховає небосхил?
День міняється на спогад, а той — на пил...

Приспів:
Чому тільки в мене зовсім |
Не лишилось духу й сил? |
Скоро прийде жовта осінь |
Та забере, та забере |
Мій небосхил... | (2)

Та забере, та забере...

Хтось пішов, хтось лишився, когось не згадаю,
Пронеслось непомітно, мов тінь від листка,
Пожовтіло, опало, розмилось дощами,
Вітром, холодом в спину нового життя...
Кожна крапка це відлік на ниточці часу.
Кожен подих це досвід і цінний урок.
Кожна мить це досягнення свіжої фази.
Кожен день це можливість зробити свій крок.
І куди веде дорога, що ховає небосхил?
День міняється на спогад, а той — на пил...
І куди веде дорога, що ховає небосхил?
День міняється на спогад, а той — на пил...

Приспів.