Давайте закохаємось в життя

Давайте закохаємось в життя,
Зітремо чорний колір, що на серці.
Із вірою підемо в майбуття —
Хай щастя посміхається в люстерці!

Давайте не чекати, що колись
Я засміюсь, бо зараз не на часі...
Живи в цю мить і вірою ділись,
І не губися в сірій людській масі!

Красиві речі зараз одягай,
Не бережи, не залишай на "завтра"!
Живи весь час і віри не втрачай —
Бо саме ти щасливим бути вартий!

Я розумію: повні очі сліз,
Клубок до горла підступає знову.
А серце, мов не чує навідріз,
Яку ведеш із Господом розмову.

Буває, навіть чай не зігріва,
Бо чорний колір в'ївся в наші душі.
Але знайди ті радісні слова,
Які хоч на хвилинку біль заглушать.

Потрібно закохатися в життя —
Хоч раз на день, та будеш ти щасливий.
Знайди душі маленьке укриття,
Де можна заховатися від зливи!

Немислимо згасати в ці часи,
Потрібні сили нам усім щомиті.
Ти усмішкою серце воскреси —
Так необхідно, чуєш, далі жити!