Королі нічної Верони

Світ поділивсь на добро і на зло,
Бути в нім владним — важке ремесло.
В світі такому буває часом:
Хто тут король, а хто блазень — не знаєм.
Жити в палацах, за муром весь час,
Зранку війна, вдень — прийоми для мас.
Сильні цього світу десь у горі,
Не зрозуміти їм, що ми — королі.

Приспів:
Королі нічної Верони,
Нам не писані закони.
Ми — удачі діти вільні,
В цьому світі ми всесильні.
В нашім житті повсякчас
Тіло душу рве не раз.
Народились для любові,
В ній ми справжні, ми - королі!

Щастя минає, слава сліпа,
Ставить царів на престол лиш юрба.
Ми викликаєм долю на бій,
Хто тут мисливець — не страшно, повір.
Ігри із нею — то марні листи,
Ми за собою спалим мости.
Та незмінно крізь всі віки,
Тільки любов править світом завжди.

Королі нічної Верони,
Нам не писані закони.
Ті, хто в замках за стінами,
Нам здаються лиш шутами.
В нашім житті повсякчас
Тіло душу рве не раз.
Та Господь за все оце
Нас простить, як день зійде.

Приспів.