Наодинці

Моя кімната - океан,
В якому я іду на дно,
І тиша, наче сива мла,
Плете думок моїх рядно.
Годинник б'є у порожнечу,
Рахує кроки самоти.
А я планую свою втечу,
Щоб власний берег віднайти.

Приспів:
Я наодинці із собою.
Моя душа як тихий сад,
Де квітнуть спогади журбою,
І час летить, немов назад...

Я наодинці із собою...

Моє минуле - корабель,
Що тихо спить на дні ночей.
Все, що для мене є святе,
Сховав він від чужих очей.
В обіймах темної води
Застиг несказаний мій крик.
Лиш зірка крізь пітьму горить,
Як мій останній провідник.

Приспів.

А я збудую в тиші форт
З крихкої мрії та свободи.
Це мій єдиний тихий порт,
В якому пережду негоди.

Приспів.

Я наодинці із собою
Шукаю в тиші свій причал,
Де згасне давняя печаль,
Омита чистою водою...