А за вікном дощ іде

Люблю, коли ідуть дощі,
Лишитися у тиші дому,
Зануритись потайки в думки
І лікувати свою втому...
Послухаю мелодію дощу,
Підійму погляд в сірі хмари,
Насправді, небо голубе люблю,
А дощове для мене, як примара...
Я не тікаю від цих хмар,
Я просто хочу теплоти!..

А за вікном дощ іде,
І світ на паузі ніби,
Я залишуся тут уже,
Допоки ллється з стріх!..
А за вікном дощ іде,
Хай падає, і я не проти,
У цій тиші я знову є -
І цього мені досить!..

Десь смутком вітер завіва,
І настрій трішки причаївся,
Духмяним чаєм зігріваюсь,
А дощ поза вікном лишився!
Не кожна тиша - самота,
Не кожен дощ - це біль,
Я навчилась бути там,
Де мовчанням тримається світ!

А за вікном йде дощ,
Та в мені тиша живе!..
Я залишуся з собою -
І цього для мене сповна!..
А за вікном дощ іде,
І хай собі йде поволі!..
В цій тиші я є -
І я з нею в долі!..

А за вікном!.. А за вікном!..
А за вікном!.. А за вікном!..