То не грім загримів

То не грім загримів,
То не бір зашумів,
Не столітні дуби затріщали –
То лихі вороги
На наш край дорогий,
Мов голодні вовки,
Нападали.

І на нашій землі
Свої хвилі брудні
Ураганом важким покотив,
І в годину грізну
Дорогу Вітчизну
У пожарі, в крові
Затопили.

Де ж ті вірні сини?
Де поділись вони?
Де ж ті лицарі гріжні,
Завзяті?
Чом вони не встають,
Як один чом не йдуть
Батьківщину свою визволяти?..

Ти, злодюго, трясись,
Утікай, бережись,
Бо господар додому вертає!
А ти, темная ніч,
Проходи чим скоріш –
На Вкраїні хай сонце засяє!