Перший Оберіг

Підтверджено життям, Господь нам заповів,
З часів далеких давніх і донині:
Щоб світ цей кращим став, щоб яскравіше цвів,
На щастя донечку дає родині!
Чи сміється сонечко, чи чаклує сніг,
У родині донечка – перший оберіг!
Наш дзвіночок радісний, солов'їний спів –
Ти завжди маленькою будеш для батьків!

Ти - найдорожче є, чарівні миті ці
З тобою, доню, все я забуваю,
Бо теплу я твою долоньку у руці
І серцем своїм ніжно відчуваю!
Тільки ти з'являєшся – оживає дім,
Найсвітліша квіточка в серденьку моїм!
Та батькам доводиться тебе відпускать,
Бо не можна пташечку в клітоньці тримать.

А час летить кудись шалено, не спинить,
Щасливі, знаю, це не помічають.
Хоч щедро додає у скроні сивини,
І швидко діти наші підростають.
Простий, як істина, цей мудрий заповіт:
Відлітає донечка у широкий світ
Білою голубкою, сяйвом майбуття,
Щоби не закінчилась ниточка життя!
У родині донечка – перший оберіг!
І нехай луна веселий твій рідненький сміх,
Світанково стелеться все життя твоє,
Берегиня наша - ти, сонечко моє!