Пізній час

Пізній час, іду із дискотеки,
Добре погуляв, танцював і співав,
А на ранок запізнився в школу,
Фізику проспав. Тут я, друзі, "попав!"
Руслана Іванівна стукне кулаком:
Ну, який закон відкрив німецький фізик Ом?
А я не вчив, я не знав,
Дівчат додому проводжав,
Таких крутих наїздів в школі не чекав.
А тут, на зло, повний пшик:
Заходить класний керівник,
Батьків до школи викликати він вже звик!

Тато взяв солдатський ремінь в руки,
Виховний процес на мені розпочав,
Я кричав під "татову науку",
Аж оглухнув пес і нявчати вже став.
Марія Василівна чула би мій писк,
Зразу став би в хорі перший я соліст.
О, чудо, чудо з чудес!
На мене швидко діє стрес!
За ніч усі закони фізики я знав,
Задачі всі розв'язав,
І ще списати друзям дав,
За місяць я відмінником вже став!