Коли жінка каже "Ні"

Ти малював мене зручними кольорами,
Хотів закрити світ за дверима й брамами.
Шукав у мені відблиск, щоб тішити себе,
Але не знав, що буря у мені живе.
Я — цілий всесвіт, я — окрема величина,
А не додаток до твого "ідеального" вікна.
Дивись мені в очі, читай по губах,
Мій голос — це зброя, а не просто страх.
Сьогодні я спалюю всі мости,
Я хочу дихати, я хочу рости!
Я не твоя тінь! Не твоя половинка!

Приспів:
Я — вільна ріка, а не в склянці краплинка!
Запам'ятай цей момент, це моє повстання:
Коли жінка каже "Ні!" — це не прохання!

Це не прохання!.. Це не прохання!..

Це не гра у слова, це не натяк на "Так",
Це мій кордон, це мій особистий знак!
Ти звик, що мовчання — це знак згоди й миру,
Що я проковтну цю солодку сатиру.
Але терпець урвався, мов тонкая нитка,
Я більше не твоя "золота рибка".
Я скидаю шкіру, я ламаю ґрати!
Мене не навчили покірно чекати!

Приспів.

Хай світ засудить, хай сиплеться прах —
Можеш звати козою — це краще, ніж страх!
Це не прохання... Це не прохання...