Соколята

На високій скелі, на краєчку
У своїм уродовім гніздечку
Вчила соколиха соколят,
Жовторотих красенів-малят:
Час летить, міцніють ваші крила
І затримать вас мені не сила,
А прийде пора прощатись нам,
Лиш одну пораду я вам дам.

Приспів:
Народжений літати не сміє плазувати!
Народжений літати пишається крильми!
Літайте, соколята! Гуляйте соколята!
Допоки ви в польоті, живемо доти ми!
Допоки ви в польоті, живемо доти ми!

І настала згодом та година -
Розлетілась братія пташина
На вітрах по світу мандрувать,
Долі і недолі здобувать:
Хтось пішов до пана слугувати,
Хтось потрапив під залізні грати,
Хтось полинув у чужі світи,
Щоб свою свободу зберегти.

Приспів.

Кожного в дитинстві вчила мати,
Нам на світі треба вибирати -
Темний ліс чи неба висоту,
Волю, а чи клітку золоту.
Можна назавжди відрізать крила,
Щоб у небо мрія не манила.
Можна для вітрів закрити дім,
Тільки щастя зовсім не у тім.

Приспів.