Де ж те сито?

Сів мій чоловік аж уночі обідати,
Темно вже, обіду ще нема... Ой, біда!
Винесла йому, що вчора лишилося,
Він сердитий каже: Їж сама!
Ти вчора обіцяла будуть пироги,
В хаті ж не було твоєї і ноги.
Трясця, де весь день тебе чорти носили?
Я, я б спекла та вкрали сито вороги,
Довелося бігти аж через луги,
Весь день по сусідах сито я просила.

Приспів:
Де ж те сито?..
Вчора десь поділось моє нове сито,
Буду я без нього зараз добре бита,
Чоловік голодний через теє сито!..
Де ж те сито?..
Буду я за теє сито добре бита,
Бо ніяк без нього мені не зліпити
Ані пирогів, ні хліба чоловіку!..

Наспіх одягнувшись, бігла я із дому притьмом,
Аж кололо мені боки, щоби сито попросити.
Та куму зустріла майже зразу за ворітьми,
Провела її до шинку та й лишилась на хвилинку.
Казав мені милий, щоб пироги зліпила,
А я не поспішила, бо не мала сили.
Він мене коромислом по спині так бам-бам,
Потім ще дубиною по сраці сяк бам-бам.
Ой, ти, доленька моя, нещасна доля,
Забагато взнала я від тебе горя.
Всупереч всьому я буду знов співати,
З хлопцями гуляти, з ними танцювати.
По сито, по сито, я біжу по сито,
До куми забігла, синяками вкрита,
А кума не знає, всюдички шукає...
Що мені робити? Як пироги ліпити?
Без сита, без сита, що мені робити?
Як мені без сита пироги ліпити?
В хаті вже чекає чоловік сердитий,
Отакеє горе вже мені без сита,
А мій милий варенички хоче!..
А мій милий варенички хоче!..

Приспів.

Без сита, без сита, що мені робити?
Як мені без сита, пироги ліпити?
В хаті вже чекає чоловік сердитий,
Отакеє горе вже мені без сита...
Ох, сито, ох, сито, нащо нам те сито?
Будемо без сита ми борщі варити,
За столом сидіти, ложками гриміти
І без того сита будемо всі ситі!..