Хей, Джуд! Сідай, кажу...

Хей, Джуд! Сідай, кажу,
Та по чарці до дна, давай, хильнем.
Закусим ковбаскою й сальцем –
Ми ж не як руські,
Що п'ють без закуски.

Хей, Джуд! Злабай, прошу,
Щось душевне – своє, або з бітлів,
Допоки ще борщик не поспів...
Потім – покурим і побалагурим...

Як ми шукали з-під поли колись бітлів
Платівки в Союзі комуняцькім,
І як пісочили не раз комсорги нас
За зачіски і прикид бітляцькі!

Хей, Джуд! Поглянь, кажу,
На Дніпро наш – хіба ж не красота!
Ну, є в нас у чомусь щось не так...
Дак і в ЄеСі не скрізь лиш прогреси!

Я й досі, Джуде, бережу платівку ту,
З якої почув твойого тата!
А ще скажи чого, чувак, – ну, як же так! –
Розбіглись бітли так ранувато...

Хей, Джуд! Я ще сходжу
По півлітру, бо треба ж випить ще
За Інгленд, Вкраїну і вопше...
Тож – не останню!.. Добавим у бані!