Чоловік, Герасим

Чоловік, Герасим, а я - твоя кудла,
Через твої конопельки я трошечки схудла. | (2)

Чоловік, Герасим, ой, дай мені раду,
Через твої конопельки навіки пропаду. | (2)

Чоловік, Герасим, ой, дав мені раду ‒
Розорвана сорочина спереду і ззаду. | (2)

За що б'єш, за що б'єш, за якиї вчинки?
Чи я тобі не напряла за год три починки? | (2)

Один пряла до Роздва, другий ‒ до Миколи,
Третій лежить розпочатий до Святой Покрови. | (2)

Да й напряла полотна од порога до вікна,
Да й послала на воді – нехай білять лебеді. | (2)

Да й послала на воді – нехай білять лебеді.
Краща в мене сорочина, чим у тої попаді. | (2)

Як пойду я на лужок полотно стірати,
Сама сяду на кладочку, буду розміряти. | (2)

На все є, на все є, на підточку не стає,
Як пойду я до куми, нехай кума оддає. | (2)

Ти, кумушка-голубушка, позич мені полотна,
Позич мені полотна, бо й на підточку нема. | (2)

Кума до куми ходила позичать мотовила.
На базар не ходила, матовила не купила. | (2)

Гоп, кума, не журись, –
Шо напряла, шо наткала, у те саме уберись. | (2)